Company Logo

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
102
132
783
2508
360832
192.168.0.146

Зараз на сайті

На сайті 20 гостей та немає учасників

Соціальні мережі

Share

Порушують право на спілкування з дитиною?

Що робити розповідає Міністр юстиції України Павло Петренко

Плачу аліменти справно вже 2 роки, але колишня дружина не дає бачитись із сином. Що мені робити?

Іван Луцюк

Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.

Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває ми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.

Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.

Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?

Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.

Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною  другого з батьків?

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.

Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?

Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.

У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Що буде у разі невиконання судового рішення?

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?

Підготувати усі документи вам залюбки допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.

Крім цього, ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Захищаймо права разом!

 

 

Жертвам тоталітарних режимів надали нові пільги

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Жертвам нацистських переслідувань надали право на безкоштовний проїзд міським транспортом, а реабілітованим жертвам політичних репресій - знижку на оплату ж/к послуг і додаткову відпустку.

Це передбачено Законом № 2542-VIII щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з числа жертв нацистських переслідувань та політичних репресій, який вступив в силу 11 жовтня.

Колишні неповнолітні в'язні концентраційних таборів (особи, на яких поширюється дія статей 61 і 62 Закону «Про жертви нацистських переслідувань») отримали право (без урахування сукупного доходу сім'ї):

- на безоплатний проїзд усіма видами міського та приміського пасажирського транспорту;

- на пільговий проїзд залізничним, морським, річковим транспортом, автобусами приміських і міжміських маршрутів міжобласного сполучення.

Реабілітовані жертви репресій, які були позбавлені волі або примусово безпідставно поміщені в психіатричний заклад за часів СРСР, отримали соціальні гарантії учасників бойових дій. Визнані особи з інвалідністю з числа таких осіб отримали пільги осіб з інвалідністю в результаті війни.

Так, встановлено їх право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 календарних днів, на пільгове отримання житла, на 100% оплату лікарняних листків.

На яку допомогу мають право шукачі роботи

Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

Іван Степанюк

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

Посилання ви зараз бачите на екрані.

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

у подальшому - 70 відсотків.

Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Крім цього, ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Захищаймо права разом!

Захистити захисників

Захистити захисників – на Миколаївщині стартувала інформаційна кампанія #ПраваЗахисників

Протягом тижня працівники Миколаївської юстиції розповідатимуть учасникам бойових дій про передбачені для них права та соціальні гарантії, а також навчатимуть як їх захистити у разі порушення.

«Чотири роки хлопці боронять кордони нашої країни, забезпечуючи нас всіх правом на мирне життя. Найменше, що ми можемо зробити – це дати їм покрокову інструкцію, алгоритм дій щодо реалізації їх власних прав», - відзначив начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк.

Серед іншого, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, ветерани війни та прирівняні до них особи мають право на отримання знижки на оплату послуг ЖКГ. А саме - користування житлом, комунальних послуг та вартості палива у розмірі:

100 % - для осіб з інвалідністю внаслідок війни;

75% - для учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них;

50% - для учасників війни.

Норми споживання, в межах яких надається пільга:

21 кв.м. площі на кожну особу, яка має право на знижку та постійно проживає у житловому приміщенні.

31,5 кв.м. площі при наявності сім'ї.

63 кв.м. площі для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб.

Як отримати знижку на оплату послуг ЖКГ?

1 КРОК. Підготуйте необхідні документи. Серед них: заява про оформлення пільги, ветеранське посвідчення (оригінал та копії), паспорт (оригінал та копії 1, 2 сторінки та сторінка, де зазначена остання реєстрація або зняття з реєстрації), ідентифікаційний номер (оригінал та копії), довідка про склад сім'ї з ЖЕО (оригінал та копії), свідоцтва про народження неповнолітніх дітей пільговика (оригінал та копії), квитанції про сплату рахунків за комунальні послуги (усі, що є), довідка про ненадання пільги за місцем реєстрації – якщо знижка оформлюється за фактичним місцем проживання. ВАЖЛИВО: необхідно підготувати 2 пакети документів!

2 КРОК. Зверніться за отриманням знижки. Перший пакет документів подайте до управління соціального захисту населення за місцем проживання.
Другий пакет документів подайте до регіонального представника постачальника послуг (обленерго, облгаз, комунальні підприємства-надавачі послуг).

Надавач послуг робить відмітку в договорі про надання послуг. Оплата комунальних послуг за пільговим тарифом здійснюється з моменту подання споживачем заяви.

Змінено кримінальну статтю про торгівлю людьми

            Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Статтю 149 Кримінального кодексу «Торгівля людьми» викладено в новій редакції.

Відповідний Закон № 2539-VІІІ був опублікований в «Голосі України» від 5 жовтня і набув чинності 6 жовтня.

Як і торгівля людьми, так і вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальной або іншой залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, контролюючой потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію караються позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.

Розширено поняття експлуатації: мається на увазі також примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове залучення до заняття жебрацтвом, використання в збройних конфліктах.

Позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна або без такої – смае так карається вчинення таких дій щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства.

Позбавленням волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна або без такої покарають батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників за вчинення таких дій щодо малолітньої особи.

Кваліфікуючими ознаками складу цього злочину, крім уже наявних, є його вчинення:

- в поєднанні з викраденням жертви;

- батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками щодо неповнолітнього;

- злочинною організацією.

Відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього настає незалежно від застосування будь-якої з передбачених заходів впливу.




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com