Company Logo

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
16
145
1215
2991
382218
192.168.0.146

Зараз на сайті

На сайті 18 гостей та немає учасників

Соціальні мережі

Share

Умови для виїзду з дитиною за кордон без згоди одного з батьків

Пане Міністре, вітаю Вас! Напередодні новорічних та різдвяних свят хочу поїхати з дитиною на відпочинок за кордон, але колишній чоловік крім того, що не платить аліменти, так ще й відмовляється надати нотаріальну згоду на виїзд дитини за кордон. Я чула, що є якісь умови для виїзду з дитиною за кордон без його згоди. Будь ласка, поясніть! 

Вікторія Іванова

Завдяки другому пакету законів #ЧужихДітейНеБуває діти мають можливість безперешкодно виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно звернутися до органів державної виконавчої служби Мін’юсту або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів. Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Вивезти дитину за кордон для подорожі або навчання може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України. 

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.
Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів. 

Для цього потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків. 

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків. 

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників. 

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.
Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!
Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковою. 

‼️Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Школярі зможуть навчатись у лікарнях

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Міністерство охорони здоров’я України разом з Міністерством освіти і науки України ухвалилиположення, згідно з яким школярі зможуть продовжувати навчання за шкільною програмою в умовах стаціонару. Головні умови - бажання дитини вчитися, згода батьків і дозвіл від лікаря. Для того, щоб розпочати навчання, батьки або законні представники дитини мають написати заяву.

Навчання у лікарнях за своєю суттю не відрізнятиметься від шкільного: учні так само вчитимуться за шкільною програмою, відповідатимуть і отримуватимуть оцінки, а наприкінці року проходитимуть атестацію. Тривалість занять може бути стандартною, розділеною на частини або зменшеною - залежно від стану здоров'я дітей і рекомендацій лікарів.

Дитина зможе здобувати освіту очно (відвідувати класи в лікарні чи індивідуально займатись з вчителем) чи дистанційно (через електронні засоби працювати з вчителями свого класу).

В одному шкільному класі в лікарні займатимуться від 5 до 12 учнів. Якщо дитина за станом здоров'я не може піти до класу, але хоче навчатися і дозволяє лікар, то вчителі проводитимуть індивідуальні уроки в палатах або ж вона займатиметься з вчителями своєї школи онлайн.

Коли дитину випишуть з лікарні, вона отримає довідку про успішністьта рівень засвоєння освітнього матеріалу. Програма передбачає, що можна отримати документ про загальну середню освіту.

Уже наступного року всі обласні лікарні підпишуть угоди про співпрацю з місцевими школами. За бажанням долучитись до програми навчання в лікарнях можуть і районні лікарні.

Керівництво медзакладу має забезпечити приміщення для класної кімнати, створити належні умови для проведення занять та визначити координатора освітнього процесу. Він організовуватиме відвідування занять, утримуватиме в належному стані приміщення, інформуватиме працівників закладу освіти та інших учасників освітнього процесу про особливості роботи медзакладу.

Контролем якості освіти опікуватиметься директор відповідної школи. Він визначатиме координатора освітнього процесу від школи. Координатор стежитиме за наявністю підручників, освітніх ресурсів і сервісів, розкладом занять тощо.

Затверджено тимчасовий порядок розмитнення трансопртних засобів

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Визначено механізм митного оформлення легкових автомобілів, які були ввезені на митну територію України в період з 1 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року.

 

Тимчасовий порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на території України затверджений постановою Кабміну від 12 грудня 2018 року № 1077.

Розмитнити такі автомобілі можна у будь-яких підрозділах митного оформлення Державної фіскальної служби України з пред'явленням авто. Інформація про підрозділи митного оформлення розміщується на офіційному сайті Державної фіскальної служби України.

Декларантом транспортного засобу може бути його власник або особа, уповноважена їм розпоряджатися. Також від їх імені декларувати авто може митний брокер.

Для митного оформлення подається:

- електронна митна декларація;

- документ, що підтверджує вартість авто;

- реєстраційний документ на авто, що підтверджує право власності або право розпоряджатися і декларувати такий транспортний засіб.

Для цілей оподаткування застосовується фактурна вартістьтранспортних засобів. Підтвердити заявлену фактурну вартість можна наступними документами:

- договір купівлі-продажу або документ, який його замінює;

- рахунок-фактура (інвойс);

- банківські платіжні документи;

- інші платіжні документи, які підтверджують вартість авто та містять реквізити, необхідні для ідентифікації такого транспортного засобу;

- договір з третіми особами, пов'язаний з договором про постачання транспортного засобу;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця транспортного засобу;

- копія митної декларації країни експорту;

- висновки про якісні і вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, про вартість транспортного засобу;

- довідкова інформація щодо вартості у країні експорту транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним транспортним засобам, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв'язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів.

Рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості приймається митними органами на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Для цього використовується індикатор ризику, значення якого для кожного транспортного засобу встановлюється окремо на рівні нижньої межі діапазону вартості аналогічних транспортних засобів в країні експорту, за вирахуванням податків, що підлягають поверненню в країну експорту.

Значення індикатора ризику визначається за інформацією спеціалізованих видань або інформаційних ресурсів, що містять відомості про ціни у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму двигуна, типу палива і фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу.

Якщо заявлена фактурна вартість менше встановленого індикатора ризику, то проводиться перевірка її достовірності. Для цього використовуються наступні джерела інформації:

- спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби України;

- цінову інформацію, отриману в рамках домовленостей, укладених між Державною фіскальною службою України та об'єднаннями імпортерів та виробників.

Якщо заявлена фактурна вартість недостовірна, митний орган відмовляє в оформленні такого транспортного засобу і приймає рішення про коригування заявленої вартості. Про це видається рішення із зазначенням причини відмови та роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення, зокрема, скоректовану вартість, розмір якої не може перевищувати нижню межу діапазону вартості аналогічних авто в країні експорту (з вирахуванням податків, що підлягають поверненню у зв'язку з вивезенням авто).

Слід зазначити, що також оновлено порядок реєстрації транспортних засобів. Тепер державній реєстрації підлягають транспортні засоби, тимчасово ввезені більш ніж на 30 діб, а не на два місяці.На такі транспортні засоби видаються тимчасові реєстраційні талони із зазначенням терміну тимчасового ввезення.

Учасникам війни повернуть скасовані в 2015 році пільги: Конституційний Суд України ухвалив рішення

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Велика палата Конституційного Суду Українивизнала неконституційними положення законів76 (Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України») та3551 (Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») щодо скасування ряду пільг (безоплатні ліки, 50%-на знижка на квартплату тощо) для ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, якщо дохід їх сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищував мінімальний пільговий дохід.

Також визнано неконституційним скасування пільг на проїзд для учасників війни, осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551(Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Відповідне рішення № 12-р/2018ішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року N 76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей), справа N 1-6/2018(2791/15)) було ухвалено 18 грудня.

Конституційний Суд України вказав, що обмеження або скасування положеннями Закону № 76 пільг, установлених Законом № 3551, фактично є відмовою держави від її конституційних зобов'язань щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей.

У рішенні зазначено, що встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов'язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов'язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави.

У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту. Але законодавець не передбачив рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг.

Визнані неконституційними положення втратять чинність через три місяці з дня ухвалення рішення: в цей період для встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг потрібно передбачити кошти у Державному бюджеті України, внести відповідні зміни до законів.

Конституційний Суд України визначив, що застосуванню підлягатимуть пункти 7, 16 частини першої статті 14, пункти 7, 18 частини першої статті 15, пункти 6, 15, 16 частини першої статті 16 Закону № 3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції до внесення змін Законом № 76.

Прийнято Закон щодо протидії булінгу

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Відповідний Закон (проект № 8584) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" прийнято 18 грудня на засіданні Верховної Ради.

Так, до Закону«Про освіту» введено визначення булінгу - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.

Також у Законі «Про освіту» визначено механізми протидії цьому явищу. Зокрема, керівник закладу освіти - має розробити, затвердити та оприлюднити план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Також запропоновано доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення новою статтею 173-4, що встановлює відповідальність за булінг (від пятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин).

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Крім того, освітньому омбудсмену надається право: здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти; аналізувати заходи для надання соціальних і психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

 




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com